Звіт про рух грошових коштів та його аналіз

• Компоненти та формат звіту про рух грошових коштів
• Звіт про рух грошових коштів: підготовка та зв'язок з іншими елементами фінансової звітності
• Аналіз звіту про рух грошових коштів
• Висновок

Звіт про рух грошових коштів (або звіт про грошові потоки) узагальнює суттєві причини зміни грошових коштів та їх еквівалентів у компанії протягом певного періоду часу. Усі елементи звіту можна згрупувати за такими напрямами діяльності: операційна діяльність, інвестиційна, фінансова діяльність, а також додаткова інформація.

Звіт про рух грошових потоків містить інформацію про грошові надходження компанії та її грошові виплати протягом звітного періоду, показуючи, як ці грошові потоки пов'язують кінцевий залишок грошових коштів на балансі зі значенням на початок періоду. Інформація у звіті, складена на касовій основі, контрастує з інформацією у звіті про фінансові результати, яка складена за методом нарахування. Це означає, що виручка у формі 2 не завжди дорівнює грошовим надходженням від продажу товарів і послуг у формі 3. Наприклад, звіт про фінансові результати відображає доходи в момент здійснення операції, а не після отримання грошових коштів; на відміну від нього, звіт про рух грошових коштів відображає надходження грошей у той момент, коли вони безпосередньо отримані підприємством (на поточні рахунки або через касу).

Процес зіставлення зазначених у звітності доходів і потоків грошових коштів від операційної діяльності дає корисну інформацію про те, коли і як компанія здатна генерувати грошові кошти від операційної діяльності. Хоча дохід є важливим показником результатів діяльності компанії, рух грошових коштів також має важливе значення для аналітика.

Як ілюстрацію розглянемо гіпотетичний сценарій, за якого компанія віддає весь товар з відстрочкою платежу, але не отримує за цей товар грошей. Вона повідомить про вражаючі продажі у звіті про фінансові результати, але, тим не менш, спостерігатиметься нульовий приплив готівки, а це означає, що компанія не виживе. Звіт про рух грошових коштів також забезпечує можливість зіставлення даних про грошові кошти в балансі на початок періоду дослідження і кінець періоду.

На додаток до інформації про отримані грошові кошти (або використані грошові кошти) в межах операційної діяльності, звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові кошти, отримані (або використані) в інвестиційній та фінансовій діяльності компанії. Ця інформація дозволяє аналітику відповісти на такі питання, як:

• чи генерує компанія достатньо грошових коштів від своїх операцій, щоб заплатити за її нові інвестиції, чи вона спирається на новий випуск боргових зобов'язань для їх фінансування?
• чи сплачує компанія свої дивіденди власникам простих акцій, використовуючи грошові кошти, які отримані від операційної діяльності, від продажу активів або від випуску боргових цінних паперів?

Відповіді на ці питання дуже важливі, тому що, в теорії, генерувати грошові потоки від операцій можна нескінченно, але генерувати грошові кошти шляхом продажу активів можливо лише доти, доки є активи на продаж. Аналогічно генерувати грошові кошти від боргового фінансування можливо лише доти, доки кредитори готові кредитувати, а рішення щодо кредитування залежить від очікувань того, що компанія матиме, зрештою, достатньо готівки для погашення своїх зобов'язань.

Таким чином, інформація про джерела та використання грошових коштів допомагає кредиторам, інвесторам та іншим користувачам звітності оцінити ліквідність компанії, платоспроможність і фінансову гнучкість.

Компоненти та формат звіту про рух грошових коштів

Аналітик повинен уміти отримувати та інтерпретувати інформацію про рух грошових коштів з фінансової звітності, підготовленої відповідно до будь-якого допустимого формату. Основні компоненти та допустимі формати звіту про рух грошових потоків добре усталені:

• Звіт про рух грошових коштів має підрозділи, що стосуються конкретних пунктів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії.
• Доступні два формати подання даних: прямий і непрямий.

Прямий метод – метод, за якого відбувається групування за рахунками підприємства.

Непрямий метод - метод, за якого операційна діяльність починається з чистого прибутку, який потім коригується до суми грошових коштів, отриманих від операційної діяльності.

Приклад звіту такий:

Таблиця 1 – Приклад звіту про рух грошових коштів ПрАТ «Оболонь», тис. грн

Класифікація грошових коштів компанії

Усі компанії займаються операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю. Ці види діяльності використовуються як структурні частини звіту про рух грошових коштів відповідно до МСФЗ та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Ці елементи означають таке:

• Операційна діяльність включає щоденну діяльність компанії, яка створює доходи, у тому числі, таку як продаж товарів і надання послуг. Надходження грошових коштів відбувається в результаті продажів за готівку та від збору дебіторської заборгованості. Приклади включають грошові надходження від надання послуг і ліцензійних платежів, комісійних винагород та інших доходів. Для того щоб отримувати дохід, компанії вживають заходів, наприклад, таких як виробництво товарів, надання послуг. Відтік грошових коштів відбувається в результаті грошових розрахунків за запаси, заробітну плату, податки та інші операційні витрати, пов'язані, наприклад, з погашенням кредиторської заборгованості. Крім того, операційна діяльність включає грошові надходження і платежі, пов'язані з цінними паперами, призначеними для укладання угод або для торгових цілей (на відміну від інвестицій у цінні папери).
• Інвестиційна діяльність - діяльність, пов'язана з купівлею та продажем довгострокових інвестицій. Інвестиції включають нерухомість, землю, обладнання, інші основні засоби; нематеріальні активи; інші довгострокові активи; довгострокові та поточні фінансові інвестиції в пайові та боргові папери (облігації та кредити), випущені іншими компаніями.

Для цілей обліку в межах інвестиційної діяльності не підходять інвестиції в пайові та боргові цінні папери, які:

(а) є еквівалентами грошових коштів (дуже короткострокові, високоліквідні цінні папери)

(б) є торговими цінними паперами, купівля і продаж яких розглядаються як операційна діяльність навіть для компаній, де це не є основним видом діяльності.

У межах інвестиційної діяльності надходження грошових коштів включає надходження від продажу неторгових цінних паперів; власності, землі, обладнання, інших основних засобів; нематеріальних активів; або інших довгострокових активів. Відтік грошових коштів включає грошові виплати на придбання цих активів.

• Фінансова діяльність включає отримання або погашення капіталу, наприклад, акціонерного капіталу та довгострокової заборгованості. Двома основними джерелами капіталу є фінансування акціонерів і фінансування кредиторів. Надходження грошових коштів у цій категорії включає грошові надходження від випуску акцій (простих або привілейованих) чи облігацій і грошові надходження від запозичень. Відтік грошових коштів включає грошові виплати у зв'язку з викупом акцій, виплатою дивідендів, а також погашенням облігацій та інших позикових коштів. Зверніть увагу, що непрямі запозичення з використанням кредиторської заборгованості не вважаються фінансовою діяльністю, такі запозичення класифікуватимуться як операційна діяльність.

Відповідно до МСФЗ існує певна гнучкість при формуванні звітності, наприклад, у частині відображення інформації про відсотки та дивіденди. МСБО № 7 зазначає, що в той час як для фінансової установи сплачені та отримані відсотки зазвичай класифікуватимуться як операційна діяльність, для інших організацій доцільним є використання альтернативних класифікацій.

З цієї причини, відповідно до МСФЗ, отримані відсотки можуть бути класифіковані або як операційна діяльність, або як інвестиційна діяльність. Відповідно до МСФЗ, сплачені відсотки можуть бути класифіковані або як частина операційної діяльності, або як фінансова діяльність. Крім того, відповідно до МСФЗ, отримані дивіденди можуть бути класифіковані або як операційна діяльність, або як інвестиційна діяльність. З іншого боку, сплачені дивіденди можуть бути класифіковані як операційна діяльність або фінансова діяльність. Компанії повинні використовувати послідовну класифікацію з року в рік, щоб забезпечити можливість порівнювати дані з року в рік.

Негрошові операції

Компанії можуть також брати участь у негрошовій інвестиційній та фінансовій діяльності. Негрошовою є будь-яка операція, яка не передбачає притоку або відтоку грошових коштів. Наприклад, якщо компанія здійснює обмін одного немонетарного активу на інший немонетарний актив, то готівка в такій операції не використовується. Аналогічно грошові кошти не використовуються, коли компанія випускає прості акції, наприклад, у зв'язку з конвертацією конвертованих облігацій або конвертованих привілейованих акцій.

Оскільки гроші не беруть участі в таких негрошових операціях (за визначенням), ці операції не включаються до звіту про рух грошових коштів. Тим не менш, будь-які суттєві негрошові операції повинні бути розкриті, наприклад, це можна зробити в примітках до фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів: підготовка та зв'язок з іншими елементами фінансової звітності

Зв'язок з балансом і звітом про фінансові результати

Нагадаємо рівняння бухгалтерського обліку, що узагальнює баланс:

Активи = Зобов'язання + Власний капітал

Грошові кошти є активом. Звіт про рух грошових коштів, зрештою, показує зміну грошових коштів за звітний період. Початкові та кінцеві залишки готівки показані в балансі компанії за попередній і поточний роки, а в нижній частині звіту про рух грошових коштів ці суми також зіставляються.

Таблиця 2 – Зв'язок звіту про рух грошових коштів з балансом

У разі наявності грошових коштів в іноземній валюті компанія відчуватиме наслідки від зміни валютних курсів.

Звіт про рух грошових потоків показує, чому відбулася зміна грошових коштів; іншими словами, він показує операційну, інвестиційну та фінансову діяльність компанії (а також вплив курсу іноземної валюти). Значення залишку грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець пов'язані через звіт про рух грошових коштів (табл.2). Зв'язок аналогічний тому, який існує між чистим прибутком і дивідендами.

Таблиця 3 – Зв'язок звіту про рух грошових коштів з балансом і звітом про фінансові результати

Компанія звітує про операційну діяльність на основі методу нарахування у звіті про прибутки та збитки, тому будь-які відмінності між методом нарахування і касовим методом обліку призводять до збільшення або зменшення деяких (як правило) короткострокових активів або зобов'язань у балансі.

Наприклад, якщо дохід за даними з використанням методу нарахування вищий, ніж грошові кошти, які фактично зібрані, то результатом буде збільшення дебіторської заборгованості. Якщо витрати, які визначені за методом нарахування, нижчі, ніж фактично сплачені гроші за цими операціями, то результатом буде зниження кредиторської заборгованості.

Інвестиційна діяльність компанії, як правило, пов'язана з розділом про необоротні, тобто довгострокові, активи, а фінансові операції компанії у звіті про рух грошових коштів пов'язані з розділом балансу про власний капітал і довгострокові зобов'язання. Кожен елемент у балансі також пов'язаний зі звітом про фінансові результати та звітом про рух грошових коштів. Останній аспект відображається через зміну значень на початок і на кінець балансу. Розглянемо, наприклад, дебіторську заборгованість:

Маючи будь-які три з цих чотирьох елементів, можна легко обчислити відсутній. Наприклад, якщо відомі дебіторська заборгованість на початок періоду, доходи і грошові кошти, отримані від клієнтів, можна легко обчислити дебіторську заборгованість на кінець періоду. Розуміння цих взаємозв'язків між балансом, звітом про фінансові результати та звітом про рух грошових коштів корисне не лише для розуміння фінансового здоров'я компанії, а й для виявлення порушень.

Кроки з підготовки звіту про рух грошових коштів

Для підготовки звіту про рух грошових потоків використовуються як дані про прибутки та збитки, так і інформація з балансу.

Як було зазначено раніше, компанії часто розкривають лише непряму інформацію операційного грошового потоку, тоді як аналітики віддають перевагу інформації прямого формату. Розуміння того, як зібрати інформацію про рух грошових коштів, дозволить розкласти на частини звіт, складений за непрямим методом, і переформатувати його в кориснішу форму.

Першим кроком у підготовці звіту про рух грошових коштів є визначення загального обсягу грошових коштів від операційної діяльності. Прямий метод подання грошових коштів від операційної діяльності буде проілюстровано першим, а потім буде показано непрямий метод. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності та від фінансової діяльності ідентичний незалежно від методу.

Операційна діяльність: прямий метод

Необхідно спочатку визначити, скільки грошей отримано від клієнтів, а потім, скільки грошей було виплачено постачальникам і працівникам, а також, скільки грошей було витрачено на оплату інших операційних витрат, відсотків і податку на прибуток.

Грошові кошти, отримані від клієнтів

Для визначення грошових надходжень від клієнтів необхідно скоригувати суму доходу на суму чистої зміни дебіторської заборгованості за рік. Якщо відбувається збільшення дебіторської заборгованості протягом року, то дохід на основі методу нарахування вищий, ніж грошові надходження від клієнтів, і навпаки.

Грошові кошти, сплачені постачальникам

Для цього розрахунку потрібні дві одиниці інформації: сума придбаних запасів і сума, сплачена за них. Для того щоб визначити закупівлі в постачальників, собівартість реалізованих товарів повинна бути скоригована на зміни обсягу запасів у балансі. Якщо запаси збільшилися протягом року, то закупівлі запасів за результатами року перевищують собівартість реалізованих товарів, і навпаки.

Підприємство не завжди може одразу оплатити свій борг за товари, матеріали, сировину, які були отримані. У такому разі зобов'язання (кредиторська заборгованість) збільшуватимуться на різницю між сплаченою сумою і вартістю отриманих товарів. І навпаки, підприємство може заплатити своїм постачальникам навіть більше, ніж вартість отриманих матеріалів, сировини та іншого, що призведе до зменшення суми кредиторської заборгованості.

Тому, щойно вартість закупівель була визначена, суму грошових коштів, сплачену постачальникам, можна розрахувати шляхом коригування вартості закупівель на суму зміни кредиторської заборгованості. Якщо компанія оплатила всі закупівлі готівкою, то кредиторська заборгованість не зміниться, і відтік грошових коштів дорівнюватиме вартості формування запасів. Якщо кредиторська заборгованість збільшилася протягом року, то вартість закупівель, визначена методом нарахування, буде вищою, ніж сума, розрахована на касовій основі, і навпаки.

Грошові кошти, виплачені працівникам

Для визначення грошових коштів, виплачених працівникам, необхідно скоригувати витрати на заробітну плату на суму чистої зміни кредиторської заборгованості із заробітної плати за рік. Якщо заборгованість із заробітної плати збільшилася протягом року, то витрати на заробітну плату (розраховані на основі методу нарахування) вищі, ніж сума сплачених грошових коштів, і навпаки.

Грошові кошти, сплачені за інші операційні витрати

Для того щоб визначити грошові кошти, сплачені за інші операційні витрати, необхідно скоригувати суму інших операційних витрат у звіті про фінансові результати на суму чистої зміни витрат майбутніх періодів і нарахованих зобов'язань за рік. Якщо передплачені витрати збільшилися протягом року, то інші операційні витрати на касовій основі були вищими, ніж на основі методу нарахування, і навпаки. Якщо нараховані витрати збільшилися протягом року, то інші операційні витрати на касовій основі були нижчими, ніж на основі методу нарахування, і навпаки.

Процентні платежі

Для того щоб визначити грошові кошти, сплачені як відсотки, необхідно скоригувати процентні витрати у звіті про фінансові результати на суму чистої зміни заборгованості за відсотками до сплати за рік. Якщо заборгованість за відсотками до сплати зросла протягом року, то процентні витрати за методом нарахування вищі, ніж сума грошових коштів, виплачених за використання позик, і навпаки.

Грошові кошти, виплачені у вигляді податку на прибуток

Для того щоб визначити грошові кошти, сплачені з податку на прибуток, необхідно скоригувати витрати з податку на прибуток підприємств у звіті про фінансові результати на суму чистої зміни дебіторської заборгованості з податку на прибуток, відстрочених податкових активів, кредиторської заборгованості з податку на прибуток, відстрочених податкових зобов'язань за рік. Якщо сума дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів збільшується протягом року, то податок на прибуток на основі касового методу буде вищим, ніж на основі методу нарахування, і навпаки.

Аналогічно, якщо кредиторська заборгованість або відстрочені податкові зобов'язання збільшаться протягом року, то податок на прибуток за касовим методом буде нижчим, ніж на основі методу нарахування, і навпаки.

Інвестиційна діяльність: прямий метод

Другий і третій етапи підготовки звіту про рух грошових коштів можна описати як визначення загального обсягу грошових коштів від інвестиційної діяльності та від фінансової діяльності. Подання цієї інформації є ідентичним незалежно від того, використовується прямий чи непрямий метод. Інвестиційні грошові потоки завжди подаються з використанням прямого методу.

Фінансова діяльність: прямий метод

Як і у випадку інвестиційної діяльності, фінансова діяльність завжди подається з використанням прямого методу.

Аналіз звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про суми грошових потоків до бізнесу і з бізнесу. Деякі інвестори порівнюють грошові кошти від операційної діяльності із сумою чистого прибутку для того, щоб оцінити «якість» прибутку компанії. Аналіз грошових потоків компанії може дати корисну інформацію для розуміння бізнесу і прибутку компанії та для прогнозування майбутніх потоків грошових коштів. У цьому пункті описано інструменти і методи аналізу звіту про рух грошових коштів, у тому числі аналізу основних джерел і напрямів використання грошових коштів, формування грошових потоків та обчислення вільного грошового потоку і коефіцієнтів грошових потоків.

Оцінка джерел і напрямів використання грошових коштів

Оцінка звіту про рух грошових коштів повинна включати загальну оцінку джерел і напрямів використання грошових коштів у розрізі трьох основних категорій, а також оцінку основних факторів руху грошових коштів у межах кожної категорії. Необхідно:

1. Визначити, де основні джерела і напрями використання грошових потоків у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

2. Оцінити основні детермінанти операційного грошового потоку.

3. Оцінити основні детермінанти інвестиційного грошового потоку.

4. Оцінити основні детермінанти фінансового грошового потоку.

Крок 1: Основні джерела грошових коштів для компанії можуть змінюватися залежно від стадії її зростання. Для зрілої компанії бажаним джерелом грошових коштів є операційна діяльність. У довгостроковій перспективі компанія повинна генерувати грошові кошти саме від операційної діяльності. Якщо операційні грошові потоки були від'ємною величиною, то компанії доведеться позичати гроші або проводити емісію акцій (у межах фінансової діяльності) для фінансування дефіциту.

Зрештою, заборгованість перед постачальниками капіталу повинна бути погашена від основних операцій компанії, інакше вони більше не будуть готові надавати капітал. Грошові кошти, згенеровані від операційної діяльності, можуть бути використані або в інвестиційній, або у фінансовій діяльності.

Якщо компанія має добрі можливості для розвитку бізнесу або інші інвестиційні можливості, бажано використовувати вільні грошові кошти для інвестиційної діяльності. Якщо компанія не має потенційно прибуткових інвестиційних можливостей, то грошові кошти повинні бути повернені постачальникам капіталу в межах фінансової діяльності.

Для нового підприємства або компанії на стадії зростання операційний грошовий потік може бути від'ємним протягом певного періоду часу, оскільки він інвестується в запаси і дебіторську заборгованість (надання товарних кредитів новим клієнтам), щоб розширити бізнес. Такий стан справ не може існувати вічно, тож зрештою грошові кошти повинні почати надходити насамперед від операційної діяльності, щоб капітал міг бути повернений кредиторам. Нарешті, бажано, щоб сума операційних грошових потоків була достатньою для покриття капітальних витрат (іншими словами, щоб компанія мала вільний грошовий потік). Таким чином, основними моментами для розгляду на цьому етапі є:

• Які основні джерела фінансування діяльності та напрями використання грошових потоків?
• Чи є операційний грошовий потік позитивним і достатнім для покриття капітальних витрат?

Крок 2: Що стосується операційного розділу, аналітики повинні вивчити найбільш значущі детермінанти операційного грошового потоку. Деяким компаніям необхідно залучити грошові кошти для використання в операціях (для формування дебіторської заборгованості, запасів тощо), тоді як бізнес-модель інших компаній генерує грошовий потік (наприклад, при отриманні грошових коштів від клієнтів).

При використанні непрямого методу необхідно вивчити збільшення і зменшення сум дебіторської заборгованості, запасів, кредиторської заборгованості і так далі для того, щоб визначити, чи поглинає компанія грошові кошти або генерує вільний грошовий потік у межах операційної діяльності.

Також корисно порівняти операційний грошовий потік з чистим прибутком. Оскільки чистий прибуток включає негрошові витрати (знос і амортизацію), то для зрілої компанії бажано, щоб операційний грошовий потік перевищував чистий прибуток. Співвідношення між чистим прибутком і операційним грошовим потоком також є показником якості прибутку.

Якщо компанія має значний чистий прибуток, але слабкий операційний грошовий потік, це може бути ознакою низької якості прибутку. Компанія може використовувати агресивні варіанти бухгалтерського обліку для збільшення чистого прибутку, але водночас не генеруватиметься достатній обсяг грошових коштів для власного бізнесу. Необхідно також вивчити мінливість як прибутку, так і грошових потоків і враховувати вплив цієї мінливості на ризики компанії, а також можливість прогнозування майбутніх грошових потоків для оцінки вартості компанії. У підсумку необхідно відповісти на питання:

• Які основні детермінанти операційного грошового потоку?

• Операційний грошовий потік вищий чи нижчий за чистий прибуток? Чому?

• Наскільки стабільні операційні грошові потоки?

Крок 3: У розділі інвестування необхідно оцінити кожну позицію. Кожна позиція являє собою або джерело, або напрям використання грошових коштів. Це дозволяє зрозуміти, куди готівка витрачається (або звідки вона з'являється). Цей розділ звіту розповість про те, скільки грошей інвестується для підвищення конкурентоспроможності у власність, обладнання, землю тощо; скільки використовується для придбання цілих компаній; і скільки відкладається в ліквідні інвестиції, такі як акції та облігації.

Він також покаже, скільки грошей залучається за рахунок продажу цих видів активів. Якщо компанія здійснює великі капіталовкладення, необхідно враховувати, звідки надходить готівка для покриття інвестицій (наприклад, ці грошові кошти надходять від надлишкового операційного грошового потоку чи від фінансової діяльності?).

Крок 4: У розділі фінансування необхідно вивчити кожен елемент рядка, щоб зрозуміти, чи залучає підприємство капітал або чи погашає воно капітал і якою є природа джерел капіталу. Якщо компанія позичає щороку, необхідно враховувати, коли може знадобитися повернення грошей. У фінансовому розділі звіту також зазвичай подано дані про виплату дивідендів і викуп цінних паперів, які є альтернативними способами повернення капіталу власникам.

Горизонтально-вертикальний аналіз звіту про рух грошових коштів

У вертикально-горизонтальному аналізі звіту про фінансові результати кожен елемент доходів, витрат і прибутків ділиться на виручку. При аналізі балансу кожен його елемент ділиться на загальну суму активів. Для звіту про рух грошових коштів існують два альтернативні підходи. Згідно з першим підходом кожен елемент притоку або відтоку грошових коштів слід поділити на загальну суму притоків або відтоків відповідно. Другий підхід передбачає відображення кожного елемента у вигляді частки від виручки.

Формат відображення даних при горизонтально-вертикальному аналізі дозволяє легше побачити тенденції в русі грошових коштів. Цей метод також корисний для аналітика при прогнозуванні майбутніх грошових потоків, оскільки окремі елементи у звіті (наприклад, амортизація, фіксовані капітальні витрати, заборгованість за позиками) виражаються у відсотках від виручки. Таким чином, після того як аналітик спрогнозує дохід компанії, він зможе визначити плановий розмір грошових потоків за цими напрямами.

Аналіз вільного грошового потоку

Як було зазначено при характеристиці звіту про рух грошових коштів, бажано, щоб операційні грошові потоки були достатніми для покриття капітальних витрат. Перевищення операційного грошового потоку над капітальними витратами називається вільним грошовим потоком (FCF). Для цілей оцінки компанії або її цінних паперів аналітику може знадобитися визначити точнішу міру вільного грошового потоку, наприклад, вільного грошового потоку фірми (FCFF) або вільного грошового потоку на капітал (FCFE).

FCFF є потоком грошей, який доступний постачальникам боргу (кредиторам) і власного капіталу (власникам) після сплати всіх операційних витрат (у тому числі податку на прибуток), а також після здійснення необхідних інвестицій в оборотний і основний капітал. FCFF можна обчислити так:

FCFF = NI + NCC + Int*(1-Ставка податку на прибуток) - FCInv - WCInv

де

NI = Чистий прибуток

NCC = Негрошові витрати (наприклад, амортизація)

Int = Процентні витрати

FCInv = Капітальні витрати (основний капітал, наприклад, обладнання)

WCInv = Витрати на поповнення оборотного капіталу

Причина додавання процентних платежів у FCFF полягає в тому, що показник є потоком готівки, доступним у тому числі й постачальникам боргового капіталу, а також власного капіталу. Також FCFF може бути обчислений з грошового потоку від операційної діяльності, наприклад:

FCFF = CFO + Int (1 - Ставка податку на прибуток) - FCInv

CFO являє собою грошовий потік від операційної діяльності відповідно до МСФЗ у тих випадках, коли компанія відображає свої процентні витрати в розділі операційної діяльності. Відповідно до МСФЗ, якщо компанія відобразила відсотки та отримані дивіденди в інвестиційній діяльності, то вони повинні бути додані назад до CFO для визначення FCFF. Крім того, якщо сплачені дивіденди були вираховані з операційного розділу, то вони повинні бути додані назад для обчислення FCFF.

FCFE (Вільний грошовий потік на капітал) є грошовим потоком, який доступний для власників простих акцій компанії після всіх операційних витрат і витрат за позиками (основний борг і відсотки), а також після здійснення інвестицій в оборотний і основний капітал. FCFE можна обчислити так:

FCFE = CFO - FCInv + Чисте запозичення - Чисте погашення боргу

Позитивний FCFE означає, що компанія має надлишок операційного грошового потоку над сумами, необхідними для інвестицій у майбутнє і погашення боргу. Ці грошові кошти будуть доступні для розподілу між власниками. Якщо діяльність компанії є прибутковою, а також у неї є можливості ефективного освоєння інвестиційного капіталу, то в інтересах власників реінвестувати вільні кошти назад у діяльність компанії. Як варіант, з позитивного вільного грошового потоку на капітал можуть бути виплачені дивіденди.

Показники, які використовуються при аналізі звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію, яка може бути проаналізована за певний період часу, щоб отримати повніше уявлення про минулу діяльність компанії та її перспективи на майбутнє. Ця інформація також може бути ефективно використана для порівняння продуктивності та перспектив різних компаній у галузі, а також для порівняння компаній різних галузей. Є кілька коефіцієнтів на основі грошового потоку від операційної діяльності, які можуть виявитися корисними в цьому аналізі. Ці показники зазвичай поділяють на показники ефективності використання грошових потоків (рентабельності) і показники покриття грошовими потоками (платоспроможності). У таблиці 4 наведено розрахунки та інтерпретацію деяких з них.

Таблиця 4 – Показники руху грошових коштів

Як було сказано вище, CFO (Cash Flow From Operating Activities) – грошовий потік від операційної діяльності

Висновок

Звіт про рух грошових потоків надає важливу інформацію про грошові надходження компанії та її грошові виплати протягом звітного періоду, а також інформацію про операційну, інвестиційну та фінансову діяльність компанії. Незважаючи на те, що звіт про фінансові результати відображає міру успіху компанії, грошові кошти та їх рух також мають важливе значення для довгострокового успіху компанії. Інформація про джерела і напрями використання грошових коштів допомагає кредиторам, інвесторам та іншим користувачам звітності про рух грошових коштів оцінити ліквідність компанії, платоспроможність і фінансову гнучкість. Основні особливості полягають у такому:

• діяльність, яка призводить до руху грошових потоків, поділяється на три категорії: операційна діяльність, інвестиційна діяльність, а також фінансова діяльність.
• компанії можуть використовувати прямий або непрямий метод для подання інформації про операційний грошовий потік:

- прямий метод описує приплив операційних грошових коштів залежно від джерела (наприклад, грошові кошти, отримані від клієнтів, грошові кошти, отримані від інвестиційного доходу) і відтік операційних грошових коштів залежно від напряму використання (наприклад, грошові кошти, сплачені постачальникам, грошові кошти, сплачені за використання кредитних ресурсів).

- непрямий метод відображає зв'язок між чистим прибутком і чистим грошовим потоком від операційної діяльності шляхом коригування чистого прибутку на негрошові зміни та зменшення або збільшення оборотного капіталу.

• Звіт про рух грошових коштів пов'язаний зі звітом про фінансові результати компанії та балансом і частково будується за їхніми даними.
• Незважаючи на те, що непрямий метод найчастіше використовується компаніями, аналітик зазвичай може перетворити його на прямий формат, дотримуючись простого триступеневого процесу.
• Аналітик може використовувати горизонтально-вертикальний аналіз для звіту про рух грошових коштів. Є два підходи до побудови вертикального аналізу – шляхом ділення окремих відтоків або притоків на загальну суму притоку і відтоку або шляхом ділення окремих елементів на суму виручки.
• Звіт про рух грошових потоків може бути використаний для визначення FCFF і FCFE.
• У процесі аналізу звіту про рух грошових потоків також можна використовувати фінансові показники для вимірювання прибутковості компанії, продуктивності та фінансової стійкості.

Список використаних джерел

Thomas R. Robinson, International financial statement analysis / Wiley, 2008, 188 pp.