Елементи звітності
У статтях характеризуються основні елементи, які відображені в балансі, звіті про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів та інших.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку визначають фінансовий інструмент як договір, який породжує фінансовий актив в однієї компанії і фінансове зобов'язання або інструмент власного капіталу в іншої організації.
Фінансові інструменти, як активи і зобов'язання, існують у різних формах. Фінансові активи включають інвестиції в акції, облігації та подібні інструменти. Фінансові зобов'язання включають облігації, векселі видані та аналогічні інструменти.
Сукупний фінансовий результат регулюється також і міжнародними нормативними актами. У червні 1997 року Рада зі стандартів фінансового обліку випустила Положення про стандарт фінансового обліку (SFAS) № 130 «Звітність про сукупний фінансовий результат». Це положення встановило певні стандарти для звітності та подання даних про сукупний дохід у фінансовій звітності загального призначення.
Стандарт № 130 був випущений у відповідь на побоювання користувачів звітності, що певні зміни в активах і зобов'язаннях не включаються до звіту про фінансові результати, але фігурують у звіті про зміни у власному капіталі. Метою Стандарту № 130 було забезпечити відображення всіх елементів, які відповідають визначенню сукупного фінансового результату, у зрозумілій формі за той самий період, у якому вони були визнані.
Власний капітал є залишковою вимогою до активів компанії за вирахуванням зобов'язань. Він становить вимогу власника до компанії. Власний капітал включає кошти, безпосередньо вкладені в компанію власниками, а також прибутки, які були реінвестовані протягом періоду роботи підприємства. Також сюди можуть входити інші елементи, які слід розглянути детальніше.