Користувачі фінансової звітності та результатів фінансового аналізу

Фінансова звітність підготовлена для різних груп зацікавлених осіб.

Користувачі фінансової інформації мають свої власні цілі під час аналізу.

1. Менеджмент як користувачі фінансової звітності та результатів фінансового аналізу

Менеджмент, очевидно, повинен аналізувати дані з точки зору як інвесторів, так і кредиторів. Управлінці повинні бути стурбовані поточною позицією суб'єкта та його здатністю виконувати свої зобов'язання, а також перспективами розвитку фірми. Керівництво використовує фінансову інформацію організації для того, щоб визначити правильне поєднання короткострокового боргу, довгострокового боргу та капіталу власників. Також становить інтерес структура активів підприємства: поєднання готівки, запасів, дебіторської заборгованості, інвестицій та основних засобів.

Керівництво повинне вести підприємство до збалансованої політики управління коротко- і довгостроковими фінансовими ресурсами, а також до отримання прибутку. Наприклад, ліквідність і дохідність постійно конкурують між собою, оскільки найбільш ліквідні активи (грошові кошти та ліквідні цінні папери), як правило, менш прибуткові. Максимізація прибутку за рахунок ресурсів для покриття поточних зобов'язань збільшує рівень фінансових ризиків. Організація може незабаром опинитися в банкрутстві через дії кредиторів: вони можуть закрити кредитні лінії і вимагати сплати боргу. Крім того, керівництво повинне використовувати ресурси належним чином, щоб отримати розумний прибуток.

2. Публічні інвестори

Публічні інвестори є ще однією категорією користувачів, зацікавленою у фінансовому аналізі. Інвестори стурбовані фінансовим становищем суб'єкта та його здатністю заробляти прибуток у майбутньому. Інвестор використовує аналіз останніх тенденцій і поточного становища суб'єкта, а це дозволяє прогнозувати майбутні перспективи підприємства.

3. Кредитори як користувачі фінансової звітності та результатів фінансового аналізу

Кредитори також зацікавлені у фінансовій звітності підприємства. Вони мають обмежені можливості для отримання доходу на свої кошти. Цим доходом є фіксована процентна ставка (як у випадку з банками) або прибуток на товари і послуги, які вони надають (як у випадку постачальників). Оскільки винагорода має обмежений характер і існує ймовірність, що зобов'язання не будуть погашені, кредитори, як правило, консервативні в наданні кредиту. Той самий принцип стосується всіх постачальників, які надають комерційний кредит. Якщо товар з 20% націнкою продається в кредит, потрібно п'ять успішних продажів на ту саму суму, щоб компенсувати один продаж, гроші за який не повернуто. Крім того, кредитор оцінює вартість коштів при продовженні кредиту.

Існує різниця між цілями короткострокових і довгострокових кредиторів. Короткостроковий кредитор може, насамперед, звернути увагу на наявні поточні ресурси, які відображені у фінансовій звітності, з тим, щоб визначити, чи може поточний кредит бути продовжений. Довгострокові кредитори повинні, як правило, дивитися в майбутнє й оцінювати перспективи заробітку для того, щоб визначити, чи буде кредит погашено. Наприклад, якщо випускаються облігації, які мають бути погашені протягом 30 років, нинішні ресурси організації не будуть показником її здатності відповідати за зобов'язаннями. Таким чином, завдання фінансового аналізу кредиторів змінюватимуться залежно від таких факторів, як строк кредиту і цілі надання.

Фінансова структура організації становить інтерес для кредиторів, оскільки розмір власного капіталу щодо заборгованості вказує на ризик того, що власники не зможуть відповідати перед кредиторами. Власний капітал є для кредиторів подушкою від втрат. Коли розмір власного капіталу невеликий, кредитори можуть не отримати своїх грошей.

4. Інші користувачі

Також інші сторони зацікавлені в аналізі фінансової звітності. Профспілки, що представляють працівників, цікавляться здатністю суб'єкта збільшити заробітну плату і виплачувати додаткові пільги (наприклад, збільшити пенсійні внески до приватного фонду). Уряд також зацікавлений в аналізі фінансової звітності для цілей оподаткування, а також для забезпечення дотримання антимонопольного законодавства.