Балансовий метод

В основі балансового методу лежить слово баланс, яке означає рівновагу між певними явищами. Балансовий метод означає зіставлення певних взаємопов'язаних між собою показників для розуміння поточного стану справ. В його основі завжди лежить тісний зв'язок між явищами, які мають урівноважуватися. Наприклад, сюди можна віднести зв'язок:

• між активом і пасивом;
• між доходами і витратами;
• між потрібними ресурсами і наявними ресурсами;
• між боргами і джерелами їх покриття;
• між впливом окремих чинників і зміною показника в цілому.

У випадку з активами і пасивами рівняння виглядатиме так:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

У випадку з доходами і витратами:

Доходи = Витрати + Прибуток (збиток)

Звичайно, баланс можна звести для будь-яких тісно взаємопов'язаних понять. Рівність підсумків є основним елементом балансового методу.

Наприклад, якщо подивитися на баланс підприємства в таблиці 1, то можна зрозуміти взаємозв'язок між активами і джерелами фінансування підприємства. З даних у таблиці можна зробити такі висновки:

1. Компанія здатна сформувати частину оборотного капіталу за рахунок власних коштів. Такий висновок випливає з того, що сума необоротних активів становила 5,3 млрд грн, а сума власного капіталу – 8,2 млрд грн. Це означає, що компанія здатна профінансувати за свій рахунок власні необоротні активи, а також частину оборотних активів, наприклад, запаси. Це говорить про відносну незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, а також про помірний фінансовий ризик. Інші оборотні активи, як можна судити, фінансуються за рахунок довгострокових і поточних зобов'язань.

2. Компанія здатна відповідати за своїми поточними зобов'язаннями, адже сума оборотних активів перевищує суму короткострокових зобов'язань більш ніж удвічі. Це означає, що компанія здатна вчасно мобілізувати необхідний обсяг грошей за рахунок продажу або використання частини оборотних активів і погасити поточні борги.

Таблиця 1. – Реальний приклад балансу ПрАТ «Оболонь» станом на 31 грудня 2025 р., тис. грн

Таким чином, на цьому прикладі чітко видно зв'язок між активами і пасивами. Балансовий метод дозволяє визначити також, як зміниться ситуація, якщо один з елементів збільшиться або зменшиться. Зменшення власного капіталу призведе до зростання фінансової залежності підприємства. Якщо компанія не зможе замінити втрачену частину власного капіталу позиковими коштами, сума доступних фінансових ресурсів зменшиться, а відповідно – і сума активів.

Практичне застосування цього методу можливе в таких ситуаціях:

- при плануванні, наприклад:

• при плануванні обсягу необхідних трудових ресурсів потрібно в одній частині балансу визначити кількість необхідних людино-годин, а в іншій частині – поточну кількість. Аналітик отримає кількість працівників, якої бракує, або зайву;
• при складанні платіжного календаря, в якому з одного боку вказані майбутні зобов'язання, а з іншого бухгалтер вказує заплановані грошові потоки, які мають їх покрити.

- при перевірці даних, наприклад:

• суми активів і пасивів завжди мають бути рівними, тому складання балансу дозволить перевірити, чи це так;
• при перевірці правильності факторного аналізу, адже сума всіх впливів має дорівнювати зміні аналізованого показника.

- при економічному аналізі:

• для аналізу ліквідності балансу та фінансової стійкості, що було продемонстровано на прикладі таблиці 1;
• для визначення особливостей поточної політики фінансування активів.

Звичайно, такий перелік не є повним, це лише деякі з можливих прикладів.

Підсумуємо, що балансовий метод дозволяє визначити збалансованість двох протилежних, але тісно пов'язаних між собою явищ. Підсумки за обома явищами мають бути рівними, тому метод називається балансовим. Балансовий метод застосовують при плануванні, перевірці та економічному аналізі.