Шляхи, заходи та рекомендації з підвищення фінансової стійкості

Вступ

Показники фінансової стійкості поділяються на дві групи, а саме:

  • ті, що відображають співвідношення власних коштів та інших джерел фінансування;
  • ті, що демонструють достатність власного оборотного капіталу для фінансування оборотних активів.

Важливо розуміти, що критеріїв оптимальної структури фінансування може бути кілька, тому необхідно враховувати їх при обґрунтуванні заходів подальшого підвищення ефективності функціонування підприємства. Наприклад, для стримування фінансових ризиків і позитивної оцінки захищеності зовнішніх кредиторів важливо дотримуватися нормативних значень показника фінансової автономії в розмірі 40-80%. Це вказуватиме на те, що інтереси кредиторів дотримано, а в разі банкрутства підприємства його майна має вистачити для того, щоб погасити зобов'язання не лише за тілом кредиту, а й за нарахованими процентами. В іншому випадку до підприємства застосовуватиметься підвищена процентна ставка при залученні банківського фінансування.

Звичайно, це не єдиний критерій, який необхідно враховувати в процесі оптимізації структури фінансування та підвищення фінансової стійкості. Не менш важливою є вартість фінансування (WACC). Середньозважена вартість капіталу (WACC) демонструє ціну, яку підприємство сплачує за ті фінансові ресурси, які воно використовує. Звичайно, якщо в розпорядженні підприємства залишається більше ресурсів для забезпечення фінансової маневреності, то й рівень фінансової стійкості буде вищим, оскільки за інших рівних умов легше відповідати за своїми зобов'язаннями.

Ще одним важливим критерієм при обґрунтуванні оптимальної структури фінансування є рентабельність активів і власного капіталу. Якщо залучення додаткових джерел фінансування призводить до зростання цих показників, навіть якщо це негативно позначається на показнику фінансової автономії, а також інших показниках фінансової стійкості, то доцільно вжити кроків, які дозволять підвищити відповідні цільові показники.

Усе це говорить про те, що заходи з оптимізації фінансової стійкості не завжди мають бути націлені саме на підвищення коефіцієнта фінансової автономії, тобто на збільшення частки власного капіталу в джерелах фінансування. Звичайно, це дозволить дещо знизити рівень фінансових ризиків для кредиторів, з якими взаємодіє підприємство, але, з іншого боку, надмірний рівень власного капіталу призводить до виникнення недоотриманого прибутку через неповне використання фінансового та економічного потенціалу підприємства. Заходи, націлені на оптимізацію фінансової стійкості, мають враховувати різні критерії економічної ефективності.

Приклад заходів з підвищення фінансової автономії

З огляду на це, можна запропонувати кілька заходів з підвищення фінансової стійкості. Якщо власники виводять на свої поточні рахунки нерозподілений прибуток у вигляді дивідендів, а рентабельність власного капіталу вказує на високу привабливість пайових цінних паперів як об'єкта інвестування, то вкладення коштів назад у діяльність компанії дозволить забезпечити зростання добробуту власників. Наприклад, якщо середня ставка за депозитами становить 5 %, а бізнес демонструє зростання власного капіталу в розмірі 10 %, то, звичайно, власникам буде вигідніше вкладати свої кошти назад у підприємство для інтенсифікації його діяльності та отримання такого ж високого рівня дохідності на свої інвестиції.

Заходами в межах підвищення фінансової стійкості можуть бути ті, що націлені на підвищення рентабельності активів. Адже надалі підприємство вкладатиме кошти назад у діяльність компанії, що дозволить нарощувати рівень фінансової автономії. Наприклад, можна запропонувати заходи зі зниження витрат у межах виробничої, збутової, інвестиційної, фінансової діяльності. Також в умовах позитивної рентабельності доцільно запропонувати заходи з підвищення обсягу збуту, що дозволить нарощувати чистий прибуток. Наприклад, може йтися про використання методів маркетингу, відкриття нових офлайн-точок для збільшення продажів. Конкретні пропозиції залежать від специфіки бізнесу.

Також заходом з підвищення фінансової стійкості може бути емісія додаткових пайових цінних паперів для залучення капіталу сторонніх інвесторів, які наразі не беруть участі в статутному капіталі підприємства. Наприклад, підприємство могло б емітувати акції та реалізувати їх на біржовому ринку.

Звичайно, варіантом завжди залишається альтернатива підвищення обсягу власного капіталу підприємства за рахунок поточних власників. Якщо вони бачать, що підприємство є привабливим інвестиційним об'єктом, то така пропозиція може мати для них сенс.

Підвищення достатності власних оборотних коштів

Для покращення такого показника, як достатність власних оборотних коштів для фінансування запасів, доцільно запропонувати заходи з оптимізації запасів, що дозволить знизити необхідний обсяг власних оборотних коштів для їх фінансування. Наприклад, важливо провести інвентаризацію наявних запасів виробничих ресурсів, готової продукції, товарів для перепродажу, після чого вивести залишки, які не використовуються в операційному процесі. Їх доцільно продати. Також можна переглянути норми формування запасів на підприємстві і, якщо можливо, знизити ці показники, що дозволить також вивільнити частину фінансових ресурсів, які наразі застрягли в запасах. Крім цього, такий захід дозволить знизити обсяг витрат на оренду, експлуатацію складських приміщень.

Оскільки у формулі розрахунку власних оборотних коштів фігурує показник необоротних активів, то доцільно звернути на них увагу, зокрема на основні засоби. Можливо, підприємство має зайві виробничі потужності, інші елементи основних засобів, які не використовуються в операційному процесі. Якщо навантаження на такі засоби є низьким, то, можливо, розумніше було б орендувати їх замість придбання у власність. Це також дозволить підвищити показники власних оборотних коштів, що позитивно позначиться на групі показників фінансової стійкості, які враховують достатність власних оборотних коштів для фінансування оборотних активів.

Систематизація можливих шляхів підвищення фінансової стійкості:

  • вкладення заробленого прибутку назад у діяльність компанії;
  • продаж малозадіяних основних засобів та їх залучення на умовах оренди;
  • додатковий випуск акцій для залучення фінансування поточних власників або залучення нових;
  • оптимізація структури запасів підприємства;
  • скорочення витрат, наприклад, у межах виробничої діяльності з подальшим реінвестуванням додатково заробленого прибутку;
  • підвищення доходів (збільшення кількості точок продажу товарів і послуг, підвищення ефективності рекламної діяльності, використання нових рекламних каналів, стимулювання збуту, участь у професійній виставці і т. д.) з подальшим реінвестуванням додатково заробленого прибутку;
  • і т. д.

Висновок

Таким чином, можна запропонувати велику кількість заходів, які впливають на різні параметри фінансової системи компанії, що зрештою позначається на фінансовій стійкості. Важливо враховувати, що не завжди посилення фінансової стійкості є метою діяльності компанії. Для більшості комерційних підприємств значно важливішим показником є рентабельність активів і власного капіталу, що необхідно враховувати при обґрунтуванні оптимізаційних рекомендацій.