Аналіз рентабельності

Сутність рентабельності підприємства

Крім безпосереднього розгляду суми прибутку в кінці року, існує кілька інших підходів до оцінки прибутковості та рентабельності компанії. Просте вивчення поточного чистого прибутку не дозволяє зрозуміти ефективність діяльності підприємства.

Простими словами: Рентабельність – це здатність приносити прибуток.

Загалом рентабельність означає здатність компанії створювати прибуток для інвесторів і власників. Висока рентабельність свідчить не лише про здатність компанії забезпечувати інтереси цих груп учасників. Також висока рентабельність свідчить про кращу захищеність кредиторів, оскільки в разі ефективної діяльності компанія отримує додатковий позитивний грошовий потік, який може бути спрямований на погашення боргу перед постачальниками фінансових ресурсів. Також робота в рентабельній компанії означає, що інтереси персоналу захищені, працівники зможуть зберегти за собою робоче місце в разі якісного виконання службових обов'язків.

Існує велика кількість типів рентабельності. Наприклад, залежно від знака значення показника, рентабельність може бути позитивною і від'ємною. Від'ємне значення свідчить про те, що компанія генерує збитки, а отже, працює неефективно.

Показники рентабельності

Існує значна кількість різних показників рентабельності та прибутковості. Загалом, існують такі підходи до їх вивчення:

- аналіз показників маржі;

- оцінка рівня беззбитковості;

- розрахунок і аналіз показників рентабельності активів, пасивів тощо.

Показник – це співвідношення між будь-якими двома числами. Показник можна записати як:

2:1

2 до 1

2/1

2

Існує кілька причин виражати коефіцієнти останнім способом або у відсотках. Показники дозволяють легко порівнювати зміну ефективності роботи досліджуваної компанії протягом кількох періодів. Також показники (вони ж коефіцієнти) дозволяють порівнювати між собою ефективність роботи різних компаній, наприклад, конкурентів, а також зіставляти дані з середніми значеннями в галузі.

Використання фінансових показників є перевіреним часом методом аналізу бізнесу. Інвестори, працівники банків, які відповідають за видачу кредитів, власники: усі активно використовують відносні показники рентабельності у своїй аналітичній роботі при аналізі поточного фінансового здоров'я компанії та її потенціалу.

Популярними показниками маржі є валова рентабельність продажів (валова маржа), операційна рентабельність продажів (операційна маржа), чиста рентабельність продажів та інші.

Розрахунок показників відбувається так:

Валовий прибуток = Виручка – Собівартість реалізації

Виручка має враховуватися без ПДВ, знижок і повернень, акцизного податку.

Операційний прибуток = Валовий прибуток – Адміністративні витрати та витрати на збут

До адміністративних витрат належать оплата праці управлінського персоналу, соціальні внески на оплату праці управлінців, інші виплати управлінцям; оренда, комунальні послуги, страхування, амортизація (в частині забезпечення роботи управлінського персоналу).

Чистий прибуток = Операційний прибуток + Інші доходи – Інші витрати (у тому числі податок на прибуток)

Маржа

Як показано вище, кожен із способів визначення розміру прибутку для подальшого розрахунку маржі являє собою віднімання різних елементів витрат і врахування різних елементів доходів.

Маржа, простими словами, це прибуток з кожної гривні продажів. Наприклад, якщо товар коштує 100 гривень, а з кожного продажу магазин заробляє 5 гривень, то маржа – 5%.

Показник валової маржі

Валовий прибуток – це те, що залишилося після вирахування собівартості продукції з виручки. Собівартість продукції, також відома як собівартість реалізації, це ціна, яку компанія платить за виробництво або купівлю товарів і послуг, які вона продала протягом досліджуваного періоду. Це вартість товарів і послуг, у тому числі вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, праці, проте без урахування витрат на збут і управління підприємством.

Показник валової маржі дуже важливий, оскільки дозволяє оцінити ефективність управління основними вхідними та вихідними грошовими потоками: продажами (вхідний грошовий потік) і собівартістю (вихідний грошовий потік). Він має бути достатньо високим для того, щоб покрити інші витрати і дозволити компанії отримати прибуток. Він є важливим індикатором фінансового здоров'я компанії. Без достатньої валової маржі компанія не зможе оплачувати свої інші операційні витрати, інші витрати, а також фінансувати розвиток. Так виглядає формула розрахунку цього показника:

Валова маржа = Валовий прибуток / Продажі * 100 %

У разі множення показника на 100% показник відображається у відсотках. Для розрахунку показника використовується звіт про фінансові результати компанії.

Загалом значення показника має бути стабільним. Воно не повинно коливатися з року в рік, крім випадку, коли в галузі відбуваються значні зміни, які призводять до зниження вартості виробництва або до зниження цін на продукцію і послуги компанії. Валова маржа змінюватиметься в разі зміни цін на кінцеву продукцію компанії або в разі зміни вартості сировини, матеріалів та інших витрат на виробництво товарів і послуг.

Операційна маржа

Операційна маржа є індикатором здатності компанії заробляти гроші завдяки поточним операціям. Це базове джерело грошового потоку компанії, тому збільшення операційної маржі з року в рік є ознакою сильної компанії, що зростає. Якщо ж операційного прибутку компанії недостатньо для генерування грошових коштів і забезпечення діяльності, то компанії доведеться шукати додаткові джерела грошових коштів.

Нижче наведена формула для розрахунку показника операційної маржі:

Операційна маржа = Операційний прибуток / Виручка * 100%

Для розрахунку показника також використовується звіт про фінансові результати компанії.

Загалом операційна маржа є індикатором навичок менеджменту та операційної ефективності. Вона вимірює здатність компанії перетворювати продажі на прибуток до оподаткування. Цей показник можна використати для визначення конкурентоспроможності компанії та її позиції на ринку порівняно з іншими учасниками ринку.

Враховуючи, що при розрахунку показника використовується значення прибутку до оподаткування і до сплати витрат на залучення капіталу, цей показник, на думку багатьох науковців, краще підходить для оцінки ефективності діяльності, ніж чиста маржа (рентабельність продажів за чистим прибутком).

Чиста маржа

Формула для маржі чистого прибутку є такою:

Маржа чистого прибутку = Чистий прибуток / Продажі * 100 %

Інші напрями аналізу рентабельності

Крім використання різних відносних показників маржі, варто також провести горизонтальний і вертикальний аналіз звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід). Це дозволить зрозуміти вплив різних елементів доходів і витрат на кінцевий фінансовий результат. Доцільно поділити кожен елемент звітності на загальну суму доходів за цей період. Це дозволить краще зрозуміти ефективність управління виробничими і збутовими витратами.

Після розрахунку частки доходів, прибутків і витрат можна проаналізувати рентабельність компанії ефективніше. Слід звернути увагу на кілька попередніх періодів (квартали, роки, місяці) і визначити зміну показників відносно загальної суми доходів, що дозволить виявити проблему або вказати на прогрес, який спостерігається протягом досліджуваного періоду.

Також доцільно порівняти значення часток зі значеннями конкурентів або інших компаній у сфері діяльності компанії. Значна частина приватних компаній не надає інформації зі своєї фінансової звітності, але у вільному доступі є інформація про середньогалузеві значення. Наприклад, такі показники публікувала Державна служба статистики України, проте в період воєнного стану частина цієї інформації не оприлюднюється.

Таким чином, горизонтальний і вертикальний аналіз дозволяє зробити висновки, виходячи з фактів зміни частки показників. Висновки можуть бути як позитивними, так і негативними. Вони також можуть бути дуже інформативними, якщо їх порівняти зі значеннями в галузі.

Таким чином, власники і менеджери мають уважно стежити за трьома найважливішими показниками маржі: валовою, операційною і чистою. Цінність цієї інформації залежатиме від специфіки бізнесу. Також дуже важливим методом є горизонтально-вертикальний аналіз звіту про фінансові результати, який є інструментом аналізу компанії менеджментом шляхом ділення окремих елементів на загальну суму доходів. Порівнюючи отримані результати із середніми значеннями (бенчмарками) та інформацією за попередні періоди, можна зрозуміти напрям розвитку компанії та її здатність генерувати прибуток.

Розрахунок точки беззбитковості

Ще одним важливим елементом аналізу рентабельності є розрахунок точки беззбитковості. Точка беззбитковості – це точка, в якій доходи повністю покривають витрати. Поки компанія не досягне точки беззбитковості, вона працює у збиток і генерує від'ємний фінансовий результат: сума витрат на матеріали, працю, оренду та інші напрями є вищою, ніж сума сукупних доходів. Якщо компанія перевищила точку беззбитковості, то доходи перевищуватимуть витрати. Після досягнення такого стану кожна додаткова гривня продажів генеруватиме додатковий прибуток.

Оцінка точки беззбитковості є простим, проте ефективним методом визначення співвідношення між обсягом продажів, вартістю товарів (послуг) і доходом. Метод безумовно корисний для оцінки рентабельності, оскільки дозволяє визначити запас міцності, можливість маневру тощо. Якщо компанія зараз втрачає гроші, то точка беззбитковості дозволить визначити, наскільки необхідно збільшити збут для того, щоб почати генерувати прибуток.

Крім застосування оцінки точки беззбитковості при оцінці рентабельності, її варто також застосовувати при плануванні прибутку на майбутні періоди.

Існують два методи визначення точки беззбитковості: за показником суми продажів і за показником фізичних одиниць продажів. Для визначення за першим показником необхідно мати три ключові одиниці інформації:

  • постійні витрати;
  • змінні витрати (відображаються як відсоток від продажів);
  • продажі.

Використовуючи лише ці елементи інформації, можна розрахувати показник беззбитковості для компанії.

Витрати, які можна визначити як постійні, не змінюються разом із продажами, тоді як змінні витрати залежать від суми проданих товарів і послуг. Постійні витрати – це стабільний відтік грошових коштів, який відбуватиметься незалежно від того, збільшується обсяг продажів чи ні. Прикладами постійних витрат є оренда, оплата праці постійного персоналу, витрати на центральний офіс, амортизація та інше.

Змінні витрати визначаються інакше. Якщо компанія виготовляє, наприклад, ковані вироби, то на кожен новий виріб вона витрачатиме більше металу. Витрати на купівлю металу якраз і будуть змінними витратами, адже з кожним збільшенням замовлення на одиницю рівень витрат на метал зростатиме. Типові змінні витрати включають собівартість виробництва продукції та послуг, а також змінні витрати на оплату праці (наприклад, доплата за понаднормову роботу, змінна частина заробітної плати менеджерів з продажу та інше). Рівень змінних витрат збільшуватиметься або зменшуватиметься відповідно до зміни обсягу виробництва і продажу. Найкраще про те, до якої категорії належать витрати, знає менеджмент компанії. Не існує суворих правил про те, куди відносити той чи інший елемент витрат, цей процес базується здебільшого на досвіді та міркуваннях того, хто аналізує підприємство.

Визначивши постійні витрати, змінні витрати і суму продажів, можна безпосередньо перейти до розрахунку точки беззбитковості за такою формулою:

Рівень продажів у точці беззбитковості = Постійні витрати + Змінні витрати (відображені як відсоток від продажів)

або

S = f + v * S

Як видно з формули, продажі на рівні беззбитковості дорівнюють витратам. На цьому рівні прибуток ще не отримано, проте кожна наступна гривня продажів дозволить це зробити.

Використання розрахунку точки беззбитковості для аналізу прибутку

Можна легко розрахувати суму продажів, яка необхідна для отримання певного фінансового результату до оподаткування. Для цього варто переглянути формулу, яка наведена вище.

Продажі при бажаному рівні = Постійні витрати + Змінні витрати, виражені у відсотках до продажів + Бажаний прибуток до оподаткування

Наведемо приклад використання такої формули. Припустимо, що менеджмент має на меті отримати прибуток до оподаткування в розмірі 10 млн. гривень. Компанії необхідно знати, яким має бути рівень продажів для того, щоб досягти наміченого значення. Рівень змінних витрат становить 0,8 у кожній гривні продажів. Постійні витрати становлять 5 млн. грн. Можна провести такі розрахунки:

S = 5 + 0,8 * S + 10

S = 15 + 0,8 * S

S - 0,8 * S = 15

0,2 S = 15

S = 75

Таким чином, рівень продажів має становити 75 млн. гривень, що дозволить отримати 10 млн. грн прибутку до оподаткування.

Залежно від типу бізнесу, може знадобитися розрахунок показників беззбитковості з використанням значення фізичних одиниць продажів. Іншими словами, аналітику буде корисна інформація про те, скільки одиниць продукції слід продати для досягнення поставлених фінансових показників. Такий показник можна розрахувати так:

Точка беззбитковості (одиниці) = Постійні витрати / (Ціна продажу товару – Сума змінних витрат на одиницю товару)

Таким чином, ця формула потребує двох нових елементів інформації: ціни продажу товару і суми змінних витрат на одиницю товару. Припустимо, що для прикладу вище ціна одиниці товару становить 200 гривень, а сума змінних витрат – 160 гривень.

Підставляючи дані у формулу, можна зрозуміти, що:

S = 5000000 / (200-160) = 125 тис. од.

Це число означає, що для забезпечення беззбиткового рівня продажів необхідно виготовити і реалізувати на ринку 125 тис. одиниць продукції.

Список використаних джерел

Thomas R. Robinson, International financial statement analysis / Wiley, 2008, 188 pp.