Аналіз фінансової діяльності підприємства

• Фінансова діяльність підприємства
• Особливість аналізу
• Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
• Аналіз фінансових показників діяльності підприємства
• Аналіз фінансового стану підприємства
• Аналіз фінансової діяльності підприємства на прикладі АТ «Фармак»

Фінансова діяльність підприємства

Перш ніж перейти безпосередньо до теми статті, слід розібратися із сутністю поняття фінансової діяльності підприємства.

Фінансова діяльність на підприємстві – це фінансове планування і бюджетування, фінансовий аналіз, управління фінансовими відносинами і грошовими фондами, визначення та реалізація інвестиційної політики, організація відносин з бюджетами, банками та ін.[1, с.29]

Фінансова діяльність вирішує такі завдання, як:

• забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами для фінансування його виробничої та збутової діяльності, а також для реалізації інвестиційної політики;
• використання можливостей підвищення ефективності діяльності підприємства;
• забезпечення своєчасного погашення поточних і довгострокових зобов'язань;
• визначення оптимальних кредитних умов для розширення обсягу збуту (відстрочка, розстрочка тощо), а також збір сформованої дебіторської заборгованості;
• контроль руху і перерозподіл фінансових ресурсів у межах підприємства.

Особливість аналізу

Фінансові показники дозволяють виміряти ефективність роботи за зазначеними вище напрямами. Наприклад, показники ліквідності характеризують можливість своєчасного погашення короткострокових зобов'язань, тоді як коефіцієнти фінансової стійкості, які являють собою співвідношення власного і позикового капіталу, дозволяють зрозуміти здатність відповідати за зобов'язаннями в довгостроковій перспективі. Коефіцієнти фінансової стійкості другої групи, які показують достатність оборотного капіталу, вказують на забезпеченість фінансовими ресурсами для фінансування діяльності.

Показники рентабельності та ділової активності (оборотності) показують, наскільки компанія використовує наявні можливості підвищення ефективності роботи. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє зрозуміти кредитну політику. Враховуючи, що прибуток формується під впливом усіх факторів, можна стверджувати, що аналіз фінансових результатів і аналіз рентабельності формують сукупну оцінку якості фінансової діяльності підприємства.

Про ефективність фінансової діяльності можна судити за двома аспектами:

1. Результатами фінансової діяльності;
2. Фінансовим станом підприємства.

Перше виражається тим, наскільки ефективно компанія може використовувати наявні в неї активи, а головне – чи здатна вона генерувати прибуток і в якому обсязі. Чим вищий фінансовий результат на кожну гривню вкладених ресурсів, тим якісніший результат фінансової діяльності. Однак прибутковість та оборотність не є єдиними індикаторами фінансової діяльності компанії. Протилежною і пов'язаною категорією є рівень фінансового ризику.

Поточний фінансовий стан підприємства якраз означає, наскільки стійкою є господарська система. Якщо компанія здатна відповідати за своїми зобов'язаннями в короткостроковій і довгостроковій перспективі, забезпечувати безперебійність виробничого і збутового процесу, а також відтворювати витрачені ресурси, то можна припустити, що за збереження поточних ринкових умов підприємство продовжуватиме працювати. У такому разі фінансовий стан можна вважати прийнятним.

Якщо компанія здатна генерувати високий прибуток у короткостроковій і довгостроковій перспективі, то можна говорити про ефективну фінансову діяльність.

У процесі аналізу фінансової діяльності підприємства, як при аналізі фінансових результатів, так і в процесі оцінки стану, слід використовувати такі методи:

• горизонтальний аналіз – аналіз динаміки фінансового результату, а також активів і джерел їх фінансування, дозволяє визначити загальні тенденції розвитку підприємства. Як результат, можна зрозуміти середньострокові та довгострокові перспективи його роботи;
• вертикальний аналіз – оцінка сформованої структури активів, пасивів і фінансових результатів дозволить виявити дисбаланси або переконатися у стабільності поточного становища компанії;
• метод порівняння – зіставлення даних з конкурентами і середньогалузевими значеннями дозволить визначити ефективність фінансової діяльності компанії. Якщо підприємство демонструє вищу рентабельність, то можна говорити про якісну роботу в цьому напрямі;
• метод коефіцієнтів – у разі дослідження фінансової діяльності підприємства цей метод є важливим, оскільки його використання дозволить отримати сукупність індикаторів, які характеризують як здатність демонструвати високі результати, так і здатність зберігати стійкість.
• факторний аналіз – дозволяє визначити основні фактори, які впливали на поточне фінансове становище та фінансову продуктивність компанії.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Різні групи аналітиків зацікавлені в аналізі рентабельності та фінансового результату. Інвесторів цікавить прибутковість (рентабельність), оскільки вона дозволяє оцінити ефективність діяльності менеджменту і використання капіталу, який був наданий останнім з метою генерування прибутку. Інші учасники фінансових відносин, наприклад, кредитори, працівники, постачальники і клієнти, також зацікавлені у вивченні рентабельності діяльності компанії, оскільки отримані висновки дозволяють прикинути, наскільки безперебійно діятиме компанія на ринку. А отже, чи можна розраховувати з великою часткою ймовірності, що їхні інтереси будуть дотримані.

Тому аналіз прибутковості дозволяє зрозуміти, наскільки ефективно менеджмент реалізує стратегію фірми щодо формування фінансових результатів. Враховуючи велику кількість інструментів, які є в руках аналітика при оцінці рентабельності, важливо використовувати в процесі сукупність різних методів і підходів.

Хоча фірми повідомляють про чистий прибуток, важливішим показником вважається сукупний фінансовий результат, як показник, який краще показує дохідність акцій підприємства. Існують два основні альтернативні підходи до оцінки прибутковості.

Перший підхід передбачає розгляд різних трансформацій фінансового результату. Другий підхід – показників рентабельності та прибутковості. У разі застосування першого підходу використовуються такі показники, як дохідність акцій підприємства, горизонтальний і вертикальний аналіз, оцінка приросту показників, різні фінансові результати (валовий прибуток, прибуток до оподаткування та інші). У разі застосування другого підходу використовуються показники рентабельності активів і рентабельності власного капіталу, які передбачають отримання інформації з балансу та звіту про фінансові результати.

Ці два показники можуть бути розкладені на маржу прибутку, леверидж і оборотність, що дозволяє краще зрозуміти, як компанія генерує дохід для своїх акціонерів. Крім цього, показники маржі, оборотності та левериджу можуть бути детальніше проаналізовані й розкладені на різні рядки фінансової звітності.

Аналіз фінансових показників діяльності підприємства

Варто зауважити, що найважливішим методом є метод коефіцієнтів, він же метод відносних показників. У таблиці 1 наведено групи фінансових коефіцієнтів, які найкраще підходять для аналізу діяльності.

Таблиця 1 – Основні групи показників, які використовуються в процесі оцінки фінансового результату компанії

Варто розглянути кожну з груп детальніше.

Показники оборотності (показники ділової активності)

Таблиця 2 містить найчастіше використовувані коефіцієнти ділової активності. Її стовпчики показують чисельник і знаменник кожного коефіцієнта цієї групи.

Таблиця 2 – Показники оборотності

Інтерпретація показників оборотності

Оборотність запасів і період одного обороту запасів. Купівля і використання запасів є основою операцій для багатьох організацій. Показник оборотності вказує на ресурси (гроші), які перебувають у формі запасів. Тому такий коефіцієнт може бути використаний для визначення ефективності управління запасами. Чим вищий коефіцієнт оборотності запасів, тим коротший період перебування запасів на складі та у виробництві (операційному процесі). Загалом оборотність запасів і період одного обороту запасів слід оцінювати за галузевими нормами.

Високий коефіцієнт оборотності запасів порівняно з галузевими нормами може вказувати на високу ефективність управління запасами. Однак можлива й інша ситуація, коли цей коефіцієнт оборотності (і низький показник одного періоду обороту) міг би вказувати на те, що компанія не формує достатнього запасу, через що його нестача може зашкодити доходам.

Щоб оцінити, яке пояснення ймовірніше, аналітик може порівняти зростання доходів компанії зі зростанням у галузі. Повільніше зростання у поєднанні з вищою оборотністю запасів може вказувати на недостатній рівень запасів. Зростання виручки на рівні або вище зростання галузі підтримує версію, що високий оборот відображає більшу ефективність управління запасами.

Низький коефіцієнт оборотності запасів (і, відповідно, високий період обороту) щодо галузі в цілому може бути показником повільного руху запасів в операційному процесі, можливо, через технологічне застарівання або зміни попиту. Знову ж таки, порівнюючи зростання продажів компанії з галуззю, можна зрозуміти суть поточних тенденцій.

Оборотність дебіторської заборгованості і період одного обороту дебіторської заборгованості. Період обороту дебіторської заборгованості показує час, що минув між продажем товару або послуг та інкасацією заборгованості, що відображає, наскільки швидко компанія збирає грошові кошти від клієнтів, яким пропонує товарний кредит.

Хоча коректніше використовувати в чисельнику показник продажів у товарний кредит клієнтам (з правом відстрочки), інформація про такі продажі не завжди доступна аналітикам. Тому виручка, відображена у звіті про фінансові результати, як правило, використовується як чисельник.

Відносно високий коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості може вказувати на високу ефективність товарного кредитування клієнтів і збору грошей з них. З іншого боку, високий коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості може свідчити про те, що умови кредитування або збору боргів є надто жорсткими, що свідчить про можливу втрату частини продажів на користь конкурентів, які пропонують м'якші умови.

Відносно низька оборотність дебіторської заборгованості, як правило, викликає питання щодо ефективності кредитних процедур і процедур збору заборгованості. Як і у випадку управління запасами, порівняння зростання продажів компанії та галузі може допомогти аналітику оцінити, чи втрачаються продажі через сувору кредитну політику.

Крім того, порівнюючи безнадійну дебіторську заборгованість і фактичні збитки за кредитами з минулим досвідом і з аналогічними компаніями, можна оцінити, чи відображає низький оборот проблеми у сфері управління комерційним кредитуванням клієнтів. Компанії іноді надають інформацію про прострочення дебіторської заборгованості. Ці дані можуть бути використані разом із показниками оборотності для отримання точніших висновків.

Оборотність кредиторської заборгованості і період обороту кредиторської заборгованості. Період обороту кредиторської заборгованості відображає середню кількість днів, протягом яких компанія платить своїм постачальникам. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості вказує на те, скільки умовних разів на рік компанія покриває борги перед своїми кредиторами.

Для розрахунку цих показників робиться припущення, що компанія здійснює всі свої закупівлі за допомогою товарного (комерційного) кредиту. Якщо обсяг закупівлі товарів і послуг за допомогою товарного кредитування не доступний аналітику, то в процесі розрахунку може бути використаний показник собівартості реалізованих товарів.

Високий коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (короткий період одного обороту) щодо галузі може свідчити про те, що компанія не повною мірою використовує наявні кредитні кошти. З іншого боку, це може означати, що компанія користується системою знижок, які надаються в тому разі, якщо компанія негайно оплачує отримані товари і послуги.

Надмірно низький коефіцієнт оборотності може вказувати на проблеми зі своєчасною оплатою боргів перед постачальниками або на активне використання м'яких умов кредитування постачальником. Це ще один приклад того, коли слід звернути увагу на інші показники для формування зважених висновків.

Якщо показники ліквідності говорять про те, що компанія має достатньо грошових коштів та інших короткострокових активів для оплати зобов'язань, і все ж період обороту кредиторської заборгованості високий, то це вказуватиме на поблажливі кредитні умови від постачальників.

Оборотність робочого капіталу. Робочий капітал визначається як оборотні активи за вирахуванням поточних зобов'язань. Оборотність робочого капіталу вказує на те, наскільки ефективно компанія отримує дохід з оборотного капіталу. Наприклад, коефіцієнт оборотності робочого капіталу 4 вказує на те, що компанія генерує 4 гривні доходу на кожну 1 гривню робочого капіталу.

Високе значення показника свідчить про більшу ефективність (тобто компанія генерує високий рівень доходів відносно меншої суми залученого оборотного капіталу). Для деяких компаній сума робочого капіталу може бути близькою до нуля або від'ємною, що робить цей показник складним в інтерпретації. Наступні два коефіцієнти будуть корисними в цих обставинах.

Оборотність основних засобів (фондовіддача). Цей показник вимірює те, наскільки ефективно компанія генерує доходи від своїх інвестицій в основні засоби. Як правило, вищий коефіцієнт оборотності показує інтенсивніше використання основних засобів у процесі формування доходів.

Низьке значення може свідчити про неефективність, капіталомісткість бізнесу або про те, що бізнес не працює на повну потужність. Крім того, оборотність основних засобів може формуватися під впливом інших факторів, не пов'язаних з ефективністю бізнесу.

Коефіцієнт фондовіддачі буде нижчим для компаній, чиї активи новіші (і, отже, менш зношені, що відображається у фінансовій звітності вищою балансовою вартістю), порівняно з компаніями зі старішими активами (які більш зношені і, таким чином, відображаються за нижчою балансовою вартістю) (це твердження правильне за умови використання процедури переоцінки).

Показник фондовіддачі може бути нестабільним, оскільки доходи можуть мати стійкі темпи зростання, а збільшення основних засобів відбувається ривками; тому кожна щорічна зміна показника не обов'язково вказує на важливі зміни в ефективності компанії.

Оборотність активів. Коефіцієнт оборотності всіх активів вимірює загальну здатність компанії генерувати доходи із заданим рівнем активів. Співвідношення 1,20 означатиме, що компанія генерує 1,2 гривні доходів на кожну 1 гривню залучених активів. Вищий коефіцієнт вказує на більшу ефективність діяльності компанії.

Оскільки цей коефіцієнт включає в себе як необоротні, так і оборотні засоби, неефективне управління оборотним капіталом може спотворити загальну інтерпретацію. Тому корисно проаналізувати оборотний капітал і коефіцієнти фондовіддачі окремо.

Низький коефіцієнт оборотності активів може вказувати на незадовільну ефективність або відносно високий рівень капіталомісткості бізнесу. Показник також відображає стратегічні рішення з управління: наприклад, рішення про те, щоб використовувати більш трудомісткий (і менш капіталомісткий) підхід до свого бізнесу (і навпаки).

Другою важливою групою показників є коефіцієнти рентабельності та прибутковості. Сюди можна віднести такі коефіцієнти:

Таблиця 3 – Показники рентабельності та прибутковості

Показник рентабельності активів показує, скільки прибутку або збитку компанія отримує на кожну гривню вкладених активів. Високе значення показника говорить про ефективну фінансову діяльність підприємства.

Рентабельність власного капіталу є важливішим показником для власників підприємства, оскільки цей коефіцієнт використовується при оцінці альтернатив вкладення коштів. Якщо значення показника вище, ніж у альтернативних інструментів вкладення коштів, то можна говорити про якісну фінансову діяльність підприємства.

Показники маржі дозволяють отримати уявлення про ефективність продажів. Валова маржа показує, скільки ще ресурсів залишається у компанії для здійснення адміністративних витрат і витрат на збут, витрат на сплату відсотків тощо. Операційна маржа показує ефективність операційного процесу організації. Цей показник дозволяє зрозуміти, на скільки збільшиться операційний прибуток при зростанні продажів на одну гривню. Чиста маржа враховує вплив усіх факторів.

Окупність активів і власного капіталу дозволяє визначити, скільки часу потрібно підприємству для того, щоб залучені кошти окупилися.

Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан, як було зазначено вище, означає стабільність поточної фінансово-господарської системи підприємства. Для вивчення цього аспекту можна використовувати такі групи показників.

Таблиця 4 – Групи показників, які використовуються в процесі оцінки стану

Коефіцієнти ліквідності (показники ліквідності)

Аналіз ліквідності, в процесі якого увага зосереджується на русі грошових коштів, вимірює здатність компанії виконувати свої короткострокові зобов'язання. Основні показники цієї групи є мірою того, як швидко активи перетворюються на готівку. У ході щоденних операцій управління ліквідністю зазвичай досягається за рахунок ефективного використання активів.

Рівень ліквідності необхідно розглядати залежно від галузі, в якій діє підприємство. Ліквідна позиція конкретної компанії може також змінюватися залежно від передбачуваної потреби в коштах у будь-який момент часу.

Оцінка достатності ліквідності вимагає аналізу історичних потреб компанії у фінансуванні, поточної позиції ліквідності, очікуваних майбутніх потреб у фінансуванні, а також варіантів зміни потреби у фінансуванні (у тому числі фактичних і потенційних джерел такого фінансування).

Великі компанії, як правило, краще контролюють рівень і склад своїх зобов'язань порівняно з дрібнішими компаніями. Таким чином, вони можуть мати більше потенційних джерел фінансування, у тому числі капіталу власників і коштів кредитного ринку. Доступ до ринків капіталу також зменшує необхідний розмір буфера ліквідності порівняно з компаніями без такого доступу.

Умовні зобов'язання, такі як акредитиви або фінансові гарантії, також можуть мати значення при оцінці ліквідності. Важливість умовних зобов'язань різна для небанківського і банківського сектору. У небанківському секторі умовні зобов'язання (як правило, розкриваються у фінансовій звітності компанії) являють собою потенційний відтік грошових коштів, і вони повинні бути включені в оцінку ліквідності компанії.

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Основні коефіцієнти ліквідності наведено в таблиці 5. Ці показники ліквідності відображають становище компанії на певний момент часу і, отже, використовують дані на дату складання балансу, а не середні значення балансу. Показники поточної, швидкої та абсолютної ліквідності відображають здатність компанії сплачувати поточні зобов'язання. Кожен з них використовує дедалі суворіше визначення ліквідних активів.

Показник захисного інтервалу вимірює, як довго компанія може оплачувати свої щоденні грошові витрати, використовуючи тільки наявні ліквідні активи, без додаткових грошових потоків. Чисельник цього відношення включає ті самі ліквідні активи, що використовуються при розрахунку швидкої ліквідності, а знаменник являє собою оцінку щоденних грошових витрат.

Для отримання щоденних грошових витрат загальну суму касових витрат за період ділять на кількість днів у періоді. Тому для отримання грошових витрат за період необхідно підсумувати всі витрати у звіті про фінансові результати, у тому числі такі як: собівартість; витрати на збут та адміністративні витрати; інші витрати. Однак до суми витрат не варто включати витрати, які не передбачають відтоку грошових коштів, наприклад, суму амортизації.

Таблиця 5 – Показники ліквідності

Фінансовий цикл є метрикою, яка не розраховується у формі співвідношення. Він вимірює тривалість часу, необхідного підприємству, щоб пройти шлях від вкладення грошових коштів (інвестованих у діяльність) до отримання грошових коштів (у результаті діяльності).

Інтерпретація коефіцієнтів ліквідності

Поточна ліквідність. Цей показник відображає оборотні активи (активи, які, як очікується, будуть спожиті або перетворені на грошові кошти протягом одного року), що припадають на гривню поточних зобов'язань (зобов'язання настають протягом одного року).

Більш високий коефіцієнт вказує на вищий рівень ліквідності, тобто здатність задовольнити короткострокові зобов'язання. Поточний коефіцієнт у розмірі 1,0 означатиме, що балансова вартість оборотних активів точно дорівнює балансовій вартості всіх поточних зобов'язань.

Більш низьке значення показника вказує на більшу залежність від операційного грошового потоку і зовнішнього фінансування для задоволення короткострокових зобов'язань. Ліквідність впливає на здатність компанії позичати гроші. В основі коефіцієнта поточної ліквідності лежить припущення, що запаси і дебіторська заборгованість є ліквідними (якщо показники оборотності запасів і дебіторської заборгованості низькі, то це не той випадок).

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Коефіцієнт швидкої ліквідності є консервативнішим, ніж поточний коефіцієнт, оскільки він включає тільки найбільш ліквідні оборотні активи (їх також називають «швидкі активи»). Як і коефіцієнт поточної ліквідності, вищий коефіцієнт швидкої ліквідності вказує на здатність відповідати за боргами.

Цей показник відображає той факт, що запаси не можуть бути легко і швидко перетворені на грошові кошти, і, крім того, компанія не зможе продати весь свій запас сировини, матеріалів, товарів тощо за ціною, що дорівнює їх балансовій вартості, особливо якщо це потрібно зробити в обмежені строки. У ситуаціях, коли запаси є неліквідними (наприклад, у разі низького коефіцієнта оборотності запасів), швидка ліквідність може бути кращим показником ліквідності, ніж коефіцієнт поточної ліквідності.

Абсолютна ліквідність. Співвідношення грошових коштів і суми поточних зобов'язань зазвичай є надійною мірою ліквідності окремого підприємства в кризовій ситуації. Тільки високоліквідні поточні фінансові інвестиції та грошові кошти враховуються в цьому показнику. Однак варто врахувати, що в умовах кризи справедлива вартість ліквідних цінних паперів може значно знижуватися внаслідок ринкових факторів, і в цьому разі бажано використовувати в процесі розрахунку абсолютної ліквідності тільки гроші та їх еквіваленти.

Показник захисного інтервалу. Це співвідношення вимірює, як довго компанія може продовжувати оплачувати свої витрати за рахунок наявних ліквідних активів без отримання будь-якого додаткового притоку грошових коштів.

Показник захисного інтервалу в розмірі 50 означатиме, що компанія може продовжувати оплачувати свої операційні витрати протягом 50 днів за рахунок швидких активів без будь-яких додаткових притоків грошових коштів.

Чим вищий показник захисного інтервалу, тим вища платоспроможність. Якщо показник захисного інтервалу компанії дуже низький порівняно з аналогічними компаніями або порівняно з власною історією компанії, аналітику необхідно уточнити, чи є достатній приплив грошових коштів для того, щоб компанія могла відповідати за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий цикл. Цей показник вказує на той період часу, який минає з моменту інвестування підприємством грошей в інші форми активів до моменту збору грошових коштів від клієнтів. Типовий операційний процес передбачає отримання запасів з відстрочкою оплати, що формує кредиторську заборгованість. Потім компанія також продає ці запаси з використанням товарного кредиту, що призводить до збільшення дебіторської заборгованості. Після цього компанія оплачує свої рахунки за поставлені товари і послуги, а також отримує оплату від клієнтів.

Час між витрачанням грошових коштів і збором грошових коштів називається фінансовим циклом. Більш короткий цикл вказує на більшу платоспроможність. Він означає, що компанія повинна фінансувати свої запаси і дебіторську заборгованість тільки протягом короткого періоду часу.

Більш довгий цикл вказує на нижчу платоспроможність; це означає, що компанія повинна фінансувати свої запаси і дебіторську заборгованість протягом тривалішого періоду часу, а це може призвести до необхідності залучення додаткових коштів для формування оборотного капіталу.

Показники фінансової стійкості та платоспроможності

Коефіцієнти платоспроможності бувають в основному двох типів. Боргові показники (перший тип) зосереджуються на балансі та вимірюють кількість боргового капіталу відносно власного капіталу або загальної суми джерел фінансування компанії.

Коефіцієнти покриття (другий тип показників) зосереджуються на звіті про фінансові результати і вимірюють здатність компанії покрити свої боргові платежі. Усі ці показники можуть бути використані при оцінці кредитоспроможності компанії і, отже, при оцінці якості облігацій компанії та її інших боргових зобов'язань.

Таблиця 6 – Показники фінансової стійкості

Загалом найчастіше ці показники розраховуються так, як це показано в таблиці 6.

Інтерпретація коефіцієнтів платоспроможності

Показник фінансової залежності. Це співвідношення вимірює відсоток від загального обсягу активів, що фінансуються за рахунок боргу. Наприклад, відношення боргу до активів 0,40 або 40 відсотків вказує на те, що 40 відсотків активів компанії фінансуються за рахунок боргу. Як правило, вища частка боргу означає вищий фінансовий ризик і, таким чином, слабшу платоспроможність.

Показник фінансової автономії. Показник вимірює відсоток капіталу компанії (боргу і власних коштів), представленого власним капіталом. На відміну від попереднього співвідношення, вище значення зазвичай означає нижчий фінансовий ризик і, таким чином, вказує на сильну платоспроможність.

Відношення боргу до власного капіталу. Відношення боргу до власного капіталу вимірює кількість боргового капіталу відносно власного капіталу. Інтерпретація аналогічна першому показнику (тобто вище значення коефіцієнта вказує на слабку платоспроможність). Відношення 1,0 вказувало б на рівні суми боргу і власного капіталу, що еквівалентно співвідношенню боргу до пасивів у розмірі 50 відсотків. Альтернативні визначення цього співвідношення використовують ринкову вартість власного капіталу акціонерів, а не його балансову вартість.

Фінансовий леверидж. Цей показник (часто його називають просто показником левериджу) вимірює кількість сукупних активів, що підтримуються кожною грошовою одиницею власного капіталу. Наприклад, значення 3 для цього показника означає, що кожна 1 гривня капіталу підтримує 3 гривні сукупних активів.

Чим вищий коефіцієнт фінансового важеля, тим більше позикових коштів є у компанії для використання боргу та інших зобов'язань з метою фінансування активів. Цей коефіцієнт часто визначається через середні сукупні активи і середній загальний капітал і відіграє важливу роль у розкладанні рентабельності власного капіталу в методиці DuPont.

Коефіцієнт покриття процентних платежів. Цей показник вимірює, скільки разів компанія може покрити свої процентні платежі за рахунок прибутку до оподаткування та сплати відсотків. Вищий коефіцієнт покриття відсотків вказує на сильнішу спроможність і платоспроможність, забезпечуючи високу впевненість кредиторів у тому, що компанія може за рахунок операційного прибутку обслуговувати свій борг (тобто борг перед банківським сектором, облігації, векселі, борг перед іншими підприємствами).

Коефіцієнт покриття фіксованих платежів. Цей показник враховує фіксовані витрати або зобов'язання, які призводять до стабільного відтоку грошових коштів компанії. Він вимірює, скільки разів прибуток компанії (до сплати відсотків, податків, оренди і лізингу) може покрити процентні та лізингові платежі.

Подібно до коефіцієнта покриття відсотків, вище значення показника фіксованих платежів означає сильну платоспроможність, а це означає, що підприємство може обслуговувати свій борг за рахунок основної діяльності. Показник іноді використовується для визначення якості та ймовірності отримання дивідендів за привілейованими акціями. Якщо значення показника вище, то це вказує на високу ймовірність отримання дивідендів.

Аналіз фінансової діяльності підприємства на прикладі АТ «Фармак»

Продемонструвати процес аналізу фінансової діяльності можна на прикладі відомого українського виробника лікарських засобів АТ «Фармак».

Таблиця 7 – Динаміка активів АТ «Фармак» у 2023-2025 рр., тис. грн

Як можна судити з даних таблиці 7, протягом 2023-2025 років відбувається зростання вартості активів – на 25,21% за рахунок зростання оборотних і необоротних активів (табл.7). Загалом компанія здатна ефективно управляти оборотними ресурсами, адже в умовах зростання збуту на 37,2% сума оборотних активів зросла лише на 21,51%. Менш якісною є кредитна політика підприємства: сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги зросла на 50,62%, тобто швидше за виручку.

Сума грошових коштів та еквівалентів після зниження у 2024 році знову зросла і становила близько 2,2 млрд грн. Враховуючи значення показника абсолютної ліквідності, можна стверджувати, що цей показник є надто високим – якщо медіана абсолютної ліквідності в галузі становить лише 0,07, то в АТ «Фармак» цей показник становив 1,06. Гроші є найменш продуктивною частиною активів, тому в разі наявності вільних коштів слід їх спрямувати, наприклад, у короткострокові інструменти інвестування. Це дозволить отримати додатковий фінансовий дохід.

Вартість запасів зросла на 27,18% за рахунок збільшення виробничих запасів (сировини і матеріалів), а також готової продукції, причому у 2025 році сума запасів майже не змінилася. Тому запаси зростають повільніше за обсяг збуту.

Основним фактором зростання необоротних активів є збільшення незавершених капітальних інвестицій, тобто вкладень у будівництво і придбання основних засобів, які ще не введені в експлуатацію. За два роки їх сума зросла більш ніж утричі і становила 1,34 млрд грн, тоді як вартість основних засобів дещо знизилася через знос. Загалом така тенденція є позитивною, оскільки дозволяє компанії забезпечувати розвиток і підвищення конкурентоспроможності.

Політика у сфері фінансування підприємства є такою:

Таблиця 8 – Динаміка джерел фінансових ресурсів АТ «Фармак» у 2023-2025 рр., тис. грн

Однозначно позитивною тенденцією є зростання суми власного капіталу на 27,8% за досліджуваний період завдяки отриманню значного чистого прибутку (табл.8). Це означає, що добробут інвесторів підвищився, а зростаючий обсяг активів фінансувався переважно за рахунок власних коштів.

Як результат, сума довгострокових зобов'язань зросла на 36,75%, а сума поточних зобов'язань – лише на 8,21%, тобто повільніше за активи, тому платоспроможність і показники ліквідності не погіршилися. Позикові кошти становлять незначну частку пасивів, тому фінансові витрати на обслуговування боргу у 2025 році навіть зменшилися.

Таблиця 9 – Динаміка фінансових результатів АТ «Фармак» у 2023-2025 рр., тис. грн

Загалом процес формування фінансового результату був ефективним, хоча його стримувало збільшення інших операційних витрат на 70,36% (табл.9), тобто швидше за виручку. У 2025 році до них додалися ще 90 млн грн інших витрат. Звітність не розкриває їх склад, тому аналітику варто уточнити, чи є такі витрати постійними. Якщо вони разові, то вони не говорять нічого поганого про здатність провадити безперебійну діяльність. Фінансові витрати за цей час навіть знизилися на 5,26%, що говорить про невисоке боргове навантаження.

Тому завдяки ефективному операційному процесу (фінансовий результат від операційної діяльності зріс на 37,36%) чистий прибуток у 2025 році становив 2 038 951 тис. грн, що на 31,75% більше, ніж у 2023 році. Якщо ця тенденція збережеться, можна очікувати, що фінансове становище та ефективність АТ «Фармак» і надалі будуть стабільними.

Визначивши загальні тенденції, які сформувалися протягом останніх років, можна розглянути фінансові коефіцієнти. Спочатку вивчимо показники фінансового стану підприємства.

Таблиця 10 – Показники ліквідності АТ «Фармак» у 2023-2025 рр.

Показники ліквідності говорять про відсутність проблем з платоспроможністю в короткостроковій перспективі (табл.10). Як було зазначено раніше, абсолютна ліквідність є надмірною, що призводить до неповного використання фінансового потенціалу підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності також значно вищий за норму. Якщо медіана цього показника в галузі становила 1,38, то в АТ «Фармак» - 4,54. Це означає, що компанія не матиме проблем зі своєчасним погашенням поточних зобов'язань.

Таблиця 11 – Показники фінансової стійкості АТ «Фармак» у 2023-2025 рр.

Фінансова стійкість у довгостроковій перспективі також є високою (табл.11). По-перше, компанія не залежить від зовнішніх джерел фінансування, адже власні оборотні кошти покривають 72% оборотних активів і в 2,68 раза перевищують запаси, а це говорить про те, що компанія може забезпечити безперебійність виробничого і збутового процесу за рахунок своїх коштів. Навіть у разі серйозного обмеження доступу до ринку капіталу АТ «Фармак» зможе продовжувати діяльність.

Фінансова автономія також зросла до 84% у 2025 році проти 82% у 2023 році. Це вказує на високий рівень захищеності кредиторів і низький рівень фінансових ризиків.

Показники ліквідності та фінансової стійкості дозволили зрозуміти, що стан компанії стійкий.

Розглянемо також здатність компанії генерувати позитивний фінансовий результат.

Таблиця 12 – Показники ділової активності АТ «Фармак» (показники оборотності) у 2024-2025 рр.

Загалом оборотність основних елементів активів, а також власного капіталу, підвищувалася (табл.12). Причиною такої тенденції є те, що виручка у 2025 році зростала швидше, ніж активи. Однак варто зауважити, що оборотність активів значно нижча, ніж у середньому в галузі (медіана 1,67), а фінансовий цикл триває понад 160 днів через великі запаси і тривале погашення дебіторської заборгованості. Тому можна стверджувати, що операційний процес компанії є ефективним, але оборотні активи можна використовувати краще.

Таблиця 13 – Показники рентабельності АТ «Фармак»

Компанія була здатна генерувати прибуток у 2024-2025 роках (табл.13), а у 2025 році рентабельність ще зросла. На кожну залучену гривню активів компанія отримала 12,77 копійки чистого прибутку. Крім цього, власники отримали 15,26 копійки чистого прибутку на кожну гривню вкладених коштів. Тому очевидно, що фінансова ефективність компанії є задовільною.

Підсумуємо, що фінансовий стан компанії є стійким, рівень фінансових ризиків низький, адже діяльність фінансується переважно за рахунок власного капіталу. Результат фінансової діяльності також є задовільним, адже компанія отримала значний чистий прибуток, який зростав щороку. Тому можна стверджувати, що фінансова діяльність підприємства АТ «Фармак» була ефективною у 2025 році.

Список використаних джерел

1. Thomas R. Robinson, International financial statement analysis / Wiley, 2008, 188 pp.

2. Analizua.com – Онлайн-програма для розрахунку фінансових показників // URL: https://analizua.com/